Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму icon

Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму



НазваниеЛекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму
Дата конвертации28.04.2013
Размер299.3 Kb.
ТипЛекція

Лекція 8

Становлення системи монополістичного капіталізму


1. Заг.риси госп.розв. світу на поч. 20 ст.

  • Трансформ.с-ми вільної конкур.у с-му монополіст.капіталізму (моноп.стає основною госп.формою, набувають пошир.монопол.союзи-трести,картелі,синдикати,концерни,конгломерати.

  • Заверш.терит.поділу світу

  • Поч.ек.поділу світу як рез.перетину на світовому ринку інтересів окремих монополій

  • Стрімка мілітариз.провідних країн світу внасл.високої прибутковості та стабільності воєнного виробн.,що фінансується з держ.бджетів.

2.Чинники та особл.госп.розвитку провідних капітал.країн.

Великобританія.

На межі 19-20 століття Великобританія втрачає динаміку госп.розв.внаслідок дії таких чиників:

  • Вивезення капіталу в колонії, що значно зменшило обсяги капіталовкладень всер.країни.

  • Низька енергоозброєність праці.

  • Політика фритредерства.

  • Втрата власної аграрної бази і зрост.залежн.від імпорту хліба.

  • Повільна монополізація промисловості.

  • Непомірно виокі бюджетні витрати на утримання найб.в світі в воєнного флоту.

Таким чином, частка Великобританії у св.в-тві на поч ХХст.істотно зменшилась. Разом з тим сук.нац. доходу мав позитивну динаміку.

^ США.


На відмінну від Великобританії, г-ство США на поч.ХХ ст.характеризувалося надзв.темпами розв.

Основні чинники.

  • Активне впровадження.в пром.новітніх досягнень науки і техніки, запровад.стандартизації, масового в-ства та прогресивних форм ор-ї праці.

  • Ств.великої кількості ферм.госп.

  • Імміграція в країну кваліф.кадрів і прац.з Європи.

  • Прискорене заліз.б-ство.

  • Швидке завершення індустріалізації, що сприяло концентрації пром.капіталу та його монополізації переважно у формі трестів.

  • Активне злиття пром.і банк.капіталу.

  • Розв.міжнар.торгівлі за рах.наявності великого океанічного узбережжя.

  • Активна протекц.пол.в т.ч.участь в ек.поділі світу.

Таким чином, на поч ХХ ст. центр св.ек.розвитку перемістився з Європи в США.

Німеччина.

Госп.розв. Нім.набув виразної динаміки лише після об'єднання земель в єдину держ.

Чинники ек розв.:

  • Розв.осв.і науки.

  • Стрімка урб.насел.

  • Завершення промислового перевороту з акцентом на розв.галузей важкої пром.

  • Концентрація в-цтва та утв.монополій переважно у формі картелів та синдекатів.

  • Велика роль банків у розв.нац.ек.

  • Активна політика протекціонізму.

  • Агресивна експансіоністська пол.з метою забезпечення нац.монополій сировинними базами та ринками збуту.

Вцілому, госп.розв.був скоординований і значною мірою регульований держ.,яка втруч.не лише в ек., а й в дух.-культ.та політ.життя.

З. Госп.розв.українських земель у складі Рос.імперії.

Промисл.переворот, а відтак і госп.розв.вцілому в Росії набуває динаміки лише після скасування кріпосного права та провед.аграрної реформи.

Результати реф.були досить суперечливими: з одн.боку, селяни отрим.особисту свободу та деякі гром.права, зберігаючи право корист.землею, наділами; з ін.боку, селяни не стали власниками землі, принаймні до сплати 20% від викупної суми( пром.оцінки земельного наділу.)

Осн.риси госп.розв.у післяреформ.час.

  • Бурхливий розвиток ринк.відносин.

  • Зрост товарності с-г та виникн.економій.

  • Формув.ринку роб.сили.

  • Інтенсивне залізничне б-ство.

  • Ств.нового вугільно-металург.р-ну (Донбас)

  • Динамічний розв.харч.поромисл.

  • Концентр.промисл. та виникн.монополій, д-сть яких значною мірою контрулювалась держ.

  • Зрощення банк.капіталу з промисл.

  • Ств.спеціалізованих тов.бірж і численних торг.фірм з мережею стаціон.точок.

  • Приплив іноземного капіталу, передовсім у галузі гірн.-мет.промисловості.

Прискорення розв. сприяла також пол.уряду, зокрема:

  • Фін.реформа (реф.Вітте)

  • Активна протекц. політика.

  • Агр.реформа Столипіна спрям.на руйнування громади, ств.хутірських та відрубних г-ств, заселення Сибіру.



Лекція 9

Передумови встановлення змішаної економіки та її теоретичне обгрунтування у Кейнс.теорії.

1. ек. Передумови виникнення Кейнсіанства. Велика депресія.

Відносно швидка відбудова св.г-ства після I св. війни та повоєнної економ.кризи, високий рівень НТР та стрімкий розв.молодих монополізов.галузей породили впевненість економістів та політиків у настанні епохи вічного процвітання. Разом з тим їхня увага була відвернута від гострих проблем, таких як:

  • Застій окремих галузей( вугільна, с-г,металургіч.)

  • Відносна вузькість вн.ринку.

  • Нагромадж.амортиз.фондів, призначених для заводів, які не мали потреби в оновленні устаткування.

  • Недостатння інвестиційна активність населення.

Таким чином, ек.криза 1929-1933 рр.(„Велика депресія”) стала неочікуваною і водночас неминучою.

Криза почалася в жовтні 1929 року з обвалу на Нью-Йорській фонд.біржі. крім колосального масштабу вона виявилась доволі тривалою, оскільки політика капіталіст.країн базувалася на доктрині невтручання держави в економіку, обгрунтованій класичною шкалою.

Проте вона не дала бажаних рез.(політика), а навпаки подовжила депресію в економіці. Ек.думка виявилася нездатною дати задовільне пояснення, а тим більше, запропонувати муханізм подолання кризи.


2. Кейнс.революція в ек.теорії та ек.політика Рузвельта.

На поч 30-х рр в багатьох країнах під гаслом рішучих реформ змінилось політичне керівництво. Перші серйозні кроки щодо подолання кризи були зроблені в США і виходили з практичних міркувань без відповідної теоретичної бази. Лише 1936 році була опублікована праця Джоно Кейнса, яка ознаменувала становлення нової наукової школи – Кейнсіанства.

Кенсіанство – це один з провідних напрямів сучасної наук.думки, основні положення якого сформув.в 30 – х рр Дж.М.Кейнсом. основноюідеєю кенсіанства є те, що ринк.с-ма не є досконалою і саморегелюваною, тому забезпечення повної зайнятості та ек.зростання можливе лише за активногго втручання держави.

Дж.М.Кейнс.

  • „Індексний метод” 1909 рік.

  • „Трактат про грошову реформу” 1923 рік.

  • „Трактат про гроші” 1930 рік.

  • „Зг.теорія зайнятості, проценту та грошей” 1936 рік.

Основні ідеї:

  • Заперечив неокласичну доктрину.

  • Мікроекономічному підходу неокласиків протиставив макроек. підхід.

  • Досліджував економіку як єдине ціле, заснував нову наук. дисципліну „Макроекономіка”

  • Ввів у наук. оборот сук.попит і сук.пропонув., проаналізував чиникі що впливають на них .

  • Заперечив закон Сея, поставивши на перший план проблеми формування ефективного попиту і його осн.компонентів (споживчого та інвестиуійного).

  • Створив концепцію мультиплікатора інвестицій.

  • Обгрунт.парадокс ощадливості.

  • Вважав втручання держ.єдиним можливим засобом уникнення повної руйнації існуючих ек.форм і умовою для успішного функціонування приватної ініціативи.

  • Розробив програму ек.дій уряду, спрямованих на стимулювання сук.попиту в умовах ек.кризи.

Ек.ідеї Кейнса стали теоритичною базою ек.політики Рузвельта („Новий курс”):

  • Закриття усіх банків на „канікули”з наступним відкриттям лише тих які були визнані фінонсово здоровими.

  • Створення федеральної страхової корпорації.

  • Ств.нац.адміністрації з відбудови ек.

  • Заборона вивезення золота за кордон та його викуп урядом для проведення девальвації.

  • Організація пром.робіт.

  • Запровадження пенсій за віком.

  • Запровадження допомоги за віком.


3. Еволюція Кейнсіанства.

Евалюційні ідеї Кейнса дали потужний імпульс розвитку ек.науки в цілому, згодом пройшли числені випробування практикою, покликавши до життя нові ек.напрямки , такі як:

  • Неокейнсіанство.

  • Посткейнсіанство.

Неокейнсіанство- це модиф.варіант кейнсіанства який більшою мірою відповід. Реаліям розв.ек.с-ми після ІІ св.війни і осн.увагу приділяв проблемі забезпечення стабільних темпів ек.зростання.

^ Овсій Домар.

„Нариси теорії ек.зростання” 1957р.

Основні ідеї:

  • Умовою довгострок. рівноваги вважав динаміку інвестицій, які створ. нові доходи та новий капітал.

  • Розробив модель довгостр.ек.зрост.за умови відсут.ек.прогресу.

Рой Харрод.

„До теорії ек.динаміки” 1948 р.

Основні ідеї:

  • Розробив модель ек.зрост., в якій особливу увагу звернув на зайнятість роб.сили.

  • Використ.модель акселератора.

  • Розрізняв гарант.та прир.типи ек.зростання, співвідношення між якими х-є стан економіки.

Елвін Хансен.

„Ек.цикли та нац.доходи” 1951 р.

Основні ідеї:

  • Розробив класиф.ек..циклів та розвинув інвестиційну теорію циклів.

  • Причиною циклічності вважав коливання динаміки інвестицій, які поділяв нв: автономні та індуковані.

  • Розробив модель мультиплікатора-акселератора.

  • Розробив модель спільної рівноваги тов.і гром ринків.

Артур Філіпс.

„Взаємозвязок між безробіттям та теипами приросту номін.з/п у Великобританії з 1861-1957рр”.

Основні ідеї:

  • Виявив обернену залежн.між рівнем безроб.і темпами приросту номін.з/п.(Крива Філіпса)

  • Обгрунт.можливість збалансу.помірну інфляцію з незначним рівнем безроббіття.

Посткенсіанство-напрямок у розв.кейнс.теорії, представники якого виступили з критикою та переглядом кейнс-ї та неокласичної доктрини, намагались завершити кейнс.револ.в теорії та здійснити новий синтез макро- і мікроекономіки

Джон Робінсон: „ек.теорія недосконалаї конкуренції” (1933 рік.)

Основні ідеї:

  • Розробила теорію недоскон.конкуренції.

  • Дослідж.законом.ціноутв.за умов монополії.

  • Обгрунт.неефект.функціонув.фірм в умовах недоскон.конкур.,що обумовлює необхідність втручання держ.

  • Дослідж.можливість викор.ціни для впливу на попит і регелюв.збуту, викор.пол. „цінової дискримінації”.

  • Дослідж.поведінку монопсоній

  • Запропон.власну концепцію ек.зростання

  • Виступала з радикальними програмами держ.перерозп.доходів, скорочення військ.витрат та обмеж.влади монополії.

Едвард Чемберлін: „теорія монополіст.конкур.і реорганізація теорії в-сті”(1933 рік)

Основні ідеї:

  • Розробив теор.монопол.конкуренції

  • Дослідж.види нецінової та недобросовісної конкуренції

  • Одним з перших звернув увагу на збільш.к-сті ринк.с-р і необхідність їх аналізу.

Йозеф Шумпетер: „теорія ек.розвитку”(1912 рік), „Капіталізм, соціалізм, демократія”(1942 р), „Історії ек.аналізу”(1954 р)


Основні ідеї:

  • Вважав, що досконала конкуренція втрачає своє знач.і не може розглядатися як модель макс.ефективності.

  • Важливою умовою ефективної конкуренції вважав монополізацію в-цтва.

  • Пов'язував ек.цикли з нерівномірністю вповадж.інновацій у в-цтво.



Лекція №10. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ЗМІШАНОЇ ЕКОНОМІКИ. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ.

  1. Економічні програми відбудови та реформи після ІІ Св.війни.

Заг.риси післявоєнного екон.становища світу:

  • надзвичайний занепад с/г

  • виснаження сировинних баз

  • зруйновані сухопутні транспортні звязки

  • мор.та фіз.знос обладнання, в багатьох випадках його руйнування або демонтаж

  • зниження життєвого рівня населення та підвищення його смертності

  • нестабільність націон.валют

  • розпад колоніальної сис-ми

  • зміна у співвідношенні сил на світовій екон.та пол.арені.

Спільні чинники екон.відродження капіталіст.країн після війни:

  • викор-ння здобутків НТР

  • наймасштабніша в історії капіталіст.країн націоналізація.

  • Розвиток держ.під-цтва, створення потужного держ.сектору.

  • Запровадження екон.та адм.контролю над цінами і ЗРП.

  • Запровадження сис-м соц-екон.програмування.

Післявоєнного відродженню окремих країн Європи сприяла реалізація плану Маршалла.

Програми післявоєнної відбудови значною мірою базувалися на ідеях держ.регулювання Кейнса та його послідовників. Поряд з цим, починаючи з 30-х років 20ст.почалась модифікація неокласичного напрямку екон.думки, що передбачає визнання ролі держ.регулювання в забезпеченні ринк.рівноваги. Виникає, а згодом набуває значного поширення неолібералізму.

Неолібералізм – це один з напрямків сучасної екон.теорії та екон.політики, що грунтується на визнанні необх-сті поєднання принципів екон.свободи з обмеженим держ.регулюванням економіки. Роль держави неолібералізм обмежує орг-цією і охороною побудованої на класичних засадах економіки.

  1. ^ Німецький ордолібералізм та економічна програма Ерхарда.

Фрайбурзька школа (ордолібералізм) – характерними рисами є те, що вона поєднує ідеї сильної держави, яка виконує інституціональні, організаторські та виховні ф-ії і має на меті свідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації та самопожертви,а також на неокласичні ідеї саморегулювання економіки.

^ Вальтер Ойкен – „Осн.принципи нац.економіки (1947)”, „Осн.принципи екон.політики (1950)”. Осн.ідеї: 1. обєктом дослідження вважав лише ідеальні типи гос-ва, це адм-командна сис-ма, вільна ринкова сис-ма; 2. реальні типи гос-ва залежать від політики держави, яка визначає пропорції, в яких змішуються ідеальні типи; 3. ринк.ек.не реалізує принципу соц.справедливості, натомість командна сис-ма суперечить самій природі економіки та руйнує її. 4. розробив теорію ладу, що грунтується на 3-ьох принципах: принцип індивід.свободи, системної екон.політики, сильної держави.

^ Арнольд Мюллер-Армак – „Управління економікою і ринкове гос-во” (1947), „Госп.порядок і госп.політика” (1956). Осн.ідеї: 1. вперше концептуально сформулював ідею поєднання принципів свободи ринку з принципом соц.вирівнювання. 2. запровадив у наук.оборот термін „соц.ринк.гос-во”. 3. вважав,що держ.регулювання має бути спрямоване на досягнення синтезу між гарантованою законом свободу в екон.сфері та зобовязаннями держави у забезпеченні соц.справедливості і захищеності.

Ідея ордолібералізму вперше успішно реалізована під час екон.реформ у післявоєнній Німеччині.

^ Людвіг Ерхард – „Добробут для всіх” (1956). Осн.ідеї і здобутки: 1. метою госп.реформи вважав свідоме створення нового екон.ладу „соц.ринк.гос-во”, а її змістом – лібералізацію екон.життя та скасування усіх регламентуючих екон.дія-сть ф-ій держави. 2. осн.завданням держави вважав підтримку умов соц.ринк.гос-ва шляхом забезпечення вільної конкуренції, обмеження монополізму та забезпечення приватної вл-сті. 3. здійснив низку реформ, зокрема: грошову реформу, лібералізацію цін, податкова реформа, створення сис-м соц.захисту нас., створення сис-ми участі прац-ків у розподілі прибутків компаній.

  1. ^ Лондонська школа неолібералізму.

Найб.мірою Лондонська школа грунт.на клас.засадах.

Фрідріх Хайек – „Грошова теорія та екон.цикл (1933)”, „Дорога до рабства (1944)”, „Роздержавлення грошей (1976)”, „Фатальна концепція. Помилки соціалізму (1989)”. Осн.ідеї: 1. розробив концепцію спонтанного порядку, що грунтується на індивід.свободі. 2. відстоював принципи неокласичної теорії і виступав проти держ.втручання в економіку. 3. визнавав необх-сть втручання держави лише у сфери, які створюють внутр.середовище економіки. 4. запропонував скасувати монополію держави на випуск грошей. 5. розробив теорію торговельного циклу, що дала пояснення великої депресії через дисбаланс між попитом і пропонуванням роб.сили в масштабах економіки. 6. здійснив критичний аналіз планової екон.сис-ми соціалізму, довівши неминучість диктатури в країнах, що переслідують цілі рівного розподілу доходів та встановлення контролю над цінами.

Осн.риси і чинники післявоєнного розвитку Великобританії:

  1. часткова націоналізація базових галузей (обєкти інфраструктури, вуг.,енергет).

  2. Здійснення контролю та регулювання капіталовкладень у націоналізованій галузі.

  3. Розробка і застосування річних планів 4-річного розвитку.

  4. Проведення режиму економії ЗРП та ін.доходів, а також обмеження імпорту для досягнення рівноваги платіжного балансу і підтримки валютного курсу.

  1. ^ Паризька школа неолібералізму.

Паризька школа (дирижизм) – виникла в 20-30-х роках і спиралась на теорет.засади, запропоновані яе неокласиками, так і представниками альтернативних напрямків.

Жак-Леон Рюеф – „Про перешкоди екон.експансії (1960)”. Осн.ідеї: 1. захищав обєктивно-зумовлений соц.порядок, заснований на ринковій цивілізації. 2. брав участь у розробці теорет.засад екон.політики Шарля де Голя. 3. обгрунтував необх-сть захисту державою механізмів ринкової саморегуляції.

Моріс Алле – „В пошуках екон.дисципліни (1943)”, „Економіка та процент (1946)”, „Податок на капітал і грошова реформа (1976)”, „Про податкову реформу (1990)”. Осн.ідеї: 1. обгрунтував екон.модель сус-ва, що зводиться до саморегульованої економіки з активною роллю держави водночас. 2. гол.проблемою вважав поєднання екон.еф-сті і соц.справедливості. 3. розробив теорію економіки ринків – ек.склад.з достатньо відусоблених ринків, на яких діють свої правила, хоча ринк.механізм – один. 4. універсальним інструментом регулювання ек.вважав монетарну політику, яка може розвязати проблему інвестування за допомогою індикативного планування. 5. сформулював власну версію золотого правила нагромадження (максим.доход нас.і максим.споживання досяг.за нульового значення банк.%ставки.

Осн.чинники та риси госп.розвитку Франції після ІІ Св.війни.

  1. запровадження системи індикативного планування.

  2. Створення фонду соц.-екон.розвитку, який дає змогу здійсн.інвестиції як у держ., так і в приватних секторах.

  3. Націоналізація депресивних галузей та створення адмін.рад для управління націоналізованими під-вами.

  4. Розширення прав фабрично-заводських профспілок.

  5. Обмеження монополізації.



Лекція № 11. Неоконсервативні концепції та їх вплив на господарську практику провідних країн.

1.Неоконсервативні ек.концепції

Незважаючи на стрімкі темпи НТР г-ство провідних країн в 70 рр.втратили динаміку, а інтенсивне бюджетне фінансування не супров.адекватним зростанням зайнятості, натомість породило незначну раніше проблему стагфляції. Це зумовило гостру критику та поширення неоконсервативних течій в ек.теорії.

^ Чиказька школа (монетаризм)-це течія, яка всебічно аналізує гошові, кред-грошові інструменти та їх роль в стабілізації ринк.економіки.

Основні положення:

  1. визначальна роль в ек.розв.належить грошам.

  2. усі гроші повинні бути зароблені,а не просто отримані

  3. державне втруч.в ек.не дає бажаних результатів, тому потрібно повністю відновити ринк.саморегулювання і ліквід.держ.власність

  4. держ.регулювання допустиме лише по відношенню до грош.ринку


Ірвінг Фішер

Основні ідеї:

  1. розвинув кількісну теорію грошей, увівши р-ння обміну

  2. розробив модель між часового відбору, яка стала базою в теорії багатоперіодної економіки


Людвіг Мізес

Основні ідеї:

  1. акцентував увагу на вивч.усіх ек.явищ з суб.т.з.окремих госп.суб’єктів

  2. надавав вагомого значення фактору часу в ек.процесах

  3. активно захищав спроби держ.втручання в розвиток економіки

  4. виступив як критик соціалізму, який ліквідує раціон.ек.і неспроможний забезп раціон.розподіл ресурсів через відсутність істини цін.


^ Мілтон Фрідмен

,,Дослідж.у галузі к-сної теорії грошей”, ,,Програма монетарної стабілізації”, ,,Свобода вибору”, ,,Гроші та ек.розвиток”.

Основні ідеї

  1. Розробив теорію перманентного доходу, яка стала базовою при розробці положень монетарної політики та аналізу циклу.

  2. створив монетарну теорію госп.циклу (зміни обсягу грош.маси випередж.зміни ринк.конюктури в сер.на 12-18 місяців.

  3. єдиним ефективним інструментом впливу держави та економіки вважав регулюв.грош.пропонування

  4. спростував обернену залежність між безроб.та інфляцією у довгострок.періоді

  5. розробив концецію прир.рівня безроб., до якого тяжіє ек.удовгострок.періоді

  6. розробив теорію ,,портфеля активів”

  7. сформ.монет.правило і вивів р-ння довго строк.рівноваги грош.ринку

  8. обгрунт,що держава здатна контролювати лише номін.параметри


Неокласичне відродження – це течія в ек.теорії, яка виникла у 70 рр.на базі ідеї про необх.мінімізації держ.втуч.в економіку, оскільки ек.суб’єкти наперед прогнозують наслідки ек.політики держави і намаг.вжити заходів щодо нейтралізації їх впливу на власний добробут.

На основі цих теоретичних висновків сформ.2 теорії:

  • теорія раціон.очікувань – це течія, представники якої намагалися створити моделі формалізації суб.поведінки виробників та споживачів, прогнозуючи їхню реакцію на зміни політики та ринкової конюктури.


Джон Мутавтор ідеї раціон.очікувань ,,Раціон.очікування і теорія руху цін.” (1961)


^ Роберт Лукас

Основні ідеї

  1. заснував нову класичну школу ЕКОНОМІКС, яка затверджувала будь-які реформи держ.втручання в економіку

  2. узаг., сисематиз.і класиф.численні обчисл., аналітичні, ек., статистичні методи та інструментарій дослідження

  3. виходить не з того, що люди роблять завжди точні передбачення, а з того, що вони постійно мають хибні передбачення, які можуть викор.політики


^ Томас Саджент

На основі ідеї раціон.очікувань довів неефективність активної фіскальної політики та монетарної Кейнс.політики


  • теорія економіки пропонування виходить з того, що сукупний попит залежить від сукупногопропонування

Осн.чинники, що стримують сук.пропонування є:

  • високі податки

  • Надмірні урядові видатки


Артур Лафер

Змоделював і обґрунтував прич-насл.зв’язок між под.ставкою і дод.надходженням.


2.Вплив неоконсервативних концепцій на госп.практику

У 80 рр.ідеї неоконсерваторів набули практичного втілення в політиці провідних країн світу, зокрема:

  1. політика Рональда Рейгена ( рейганоміка) була основана на теорії економіки пропонування з викор.практичних пропозицій Фрідмена. Вона передбачала:

  • ліквідація неконкурентоспром.п-ств і галузей

  • податкову реформу в напрямку зменш.податкового тиску

  • застосування стрим.монетарної політики

  • реалізацію концепції нового федералізму, яка передбачала децентраліз.фінансів та управління, розв.самоврядування

  1. політика Маргарет Тетчер у Великобританії

- обмеження держ.п-цтва шляхом приватизації держ.п-ств та житлового фонду

- перегулювання та де бюрократизація

- реформи бюдж.с-ми (зниж.податків і видатків)

- обмеження впливу профспілок

- боротьба з інфляцією за рахунок жорсткого контролю грош.маси та % ставки.


^ Лекція № 12. Інституціоналізм як відображення багатофакторності ек розвитку

  1. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму, його напрямки.

Інституціоналізм – це один із напрямів ек думки обєктами дослідження якого є певні інститути, зокрема держава, корпорація, спілки, а також правові, психологічні та морально-етичні аспекти.

^ Основні положення:

  1. основою аналізу є не лише ек проблеми, а й пол, соц, технічні, правові тощо.

  2. критика абстрактних методів класиків, які відірвалися від реальності і відмовилися від аналізу поведінки людини як особистості.

В рамках раннього інституціоналізму сформувалися 3 напрямки:

Томас Веблен – засновник соц-психологічного нпрямку. «Теорія бездіяльного класу» «Власність відсутнього»

  1. приймав історію як боротьбу 2х протилежних (антагоністичних) класів: бізнесмени (власники капіталу) і промисловці.

  2. ввів у наук обіг поняття «показне споживання» (мода)

  3. став засновником технологічного детермінізму

  4. до рушійних сил розвитку виробництва і сус-ва відносив такі інститути як батьківські почуття, інстинкт майстерності, задоволення від власної праці, потяг до праці і знань.

Джонс Коммонс – засновник соц – правового напряму. «Інституціональна економіка» 1934р.

  1. розробив юр мінову концепцію сусп розвитку на основі відносин обміну зображуючи їх як юридичні

  2. найбільшу увагу приділяв розвитку 3х інститутів: корпорацій, профспілок, і пол партій.

  3. вихідною ек категорією вважав правові угоди за доп яких можна успішно розвязати будь-які соц-ек проблеми.

Веслі Мітчел – засновник емпіричного або конюнктурно-статистичного напряму. «Лекції про типи ек теорії». 1935р.

  1. головним завданням науки вважав збір статистичних даних

  2. пол ек вважав наукою про інститути, які забезпечують зразки і норми поведінки укорінені у звичках і традиціях.

  3. зясував взаємозвязок окремих ек і неек чинників.

  4. досліджував циклічні коливання вважаючи що циклічний характер розвитку зумовлений переважно чинниками грошової системи.

  5. одним з перших поставив питання про можливість і необхідність державного антициклічного регулювання на основііндикативного і прогностичного планування.

  1. Ек теорії неоінституціоналізму.

Неоінституціоналізм – це сукупність сучасних інституціональних концепцій переважно техніко-ек та соц-правового спрямування для яких характерні:

  1. критичний аналіз отодоксальних течій

  2. спроба інтегрувати ек теорію з іншими сусп науками

  3. прагнення вивчати трансформацію системи під впливом нтр.

  4. вимоги посили сусп контроль над бузнесом.

  5. визнання необхідності держ втручання в ек.

Рональд Гаррі Коуз – засновник. «Проблема соц витрат» 1960р.

  1. увів поняття трансакційні витрати

  2. виходячи з поняття трансакційних витрат пояснив структуру і еволюцію інститутів.

  3. сформулював теорему коуза: якщо права власності чітко визначені і транакційні витрати = 0, то розміщення рес та структура вир-ва залишатимуться незмінними і ефективними.

  4. коуз закликав шукати провали ринку, які необхідно долати за доп держ втручання.

Дуглас Сесил Норт – «Структура і рух ек історії» 1981р. «Інститути, інституціональні зміни та функц ек-ки» 1990р.

  1. засновник нової думки – кліометрія

  2. відзначив в історії 2 ек революції: оформлення права власності на землю; виникнення (оформлення) авторського права.

  3. довів що структура ринк ек і процеси які відбуваються в ній тісно повязані з соц і пол інститутами.

  4. вважає що найважливішим завданням для Сх Європи є формальна передача держ власності у приватні руки.

Джон Кеннет Гелбрейт – «Суспільство добробуту» 1958р. «Нове індустріальне сус-во» 1967р.

  1. розробив концепцію «врівноважувальної сили»

  2. спробував розробити синтетичну теорію яка охоплює усі найважливіші закономірності сус-ва в якому основою ек розвитку є техніка.

  3. виділив 2 форми капіталістичної ек-ки: 1. великі корпорації, 2. дрібне виробництво.

  4. спростував ідею досягнення соц однорідного сус-ва

  5. вважав що тех прогрес зумовлює необхідність планування на держ рівні

Джеймс МакДжіл Бюкеннен – «Теорія сусп вибору»

  1. розробив теорію сусп вибору на основі ідеї виявлення взаємозалежності політ і ек явищ та застосування ек методів до вивчення пол процесів.

  2. порівнював пол рішення з ек як вибір альтернативних варіантів.

  3. виступає за обмеження держ втручання та перетворення сусп гром благ на ек-ні.

Лекція №13

«Сучасні тенденції Світового госп.розвитку та їх теор.осмислення»

1.Трансформаційні процеси

2.Глобалізація Світового господарства

13.1.

Важливою тенденцією,що прямо або опосередковано охопила усі країни Світу є трансформаційні процеси,зокрема:

Технологічна трансформація – пов’язана з великими технологічними проривами у сфері нових матеріалів,джерел енергії,інформаційних технологій,в освоєнні навколоземного космічного простору та виробничій техніці.

^ Структурна трансформація – пов’язана з зростанням капіталовкладень у невиробничу сферу. До кінця XXст. Частка галузей нематеріального вир-ва в структурі ВВП та зайнятості провідних країн перевищила 50-60%,що засвідчує про початок постіндустріального етапу розвитку провідних країн.

Зазначені процеси набули теоретичного осмислення і узагальнення в концепціях постіндустріального сус-ва,зокрема в концепції Деніела Белла.

^ Основні ідеї:

  • Встановлення постіндустріального сус-ва є еволюційним процесом,в результаті якого індустріальний світ не руйнується,а збагачується новими рисами

  • Основними рисами постіндустріального суспільства є високий професійний рівень робітників та високий рівень освіти в цілому

  • Головним фактором економічного розвитку є наука.


Системна трансформація - передбачає перетворення системи соціалістичного господарства на модель змішаної економіки.

Існує два методи такої трансформації:

  • градуалістичне реформування – передбачає поступовий перехід до ринкових відносин. Переважно є хороша керованість,в результаті чого економіка не несе масштабних втрат.Необхідною умовою успішності даного методу є міцна політична влада.

  • «шокова терапія» - передбачає швидкий стрибко-подібний перехід до ринкової економіки.

Переваги:швидка ліквідація товарного дефіциту,швидке відновлення економічного зростання.

Важливими передумовами є відкритість економіки та вільні ринкові ціни.

Основні складові «шокової терапії»:

  • Лібералізація внутрішньої та зовнішньої торгівлі

  • Приватизація

  • Макроекономічна стабілізація.


13.2.

Дедалі виразнішою тенденцією сучасного світового господарського розвитку стає глобалізація.

Її основними чинниками і водночас формами прояву стали такі процеси:

  • Інтеграційні процеси – набули поширення практично в усіх країнах Світу

  • ^ Поширення транснаціональних корпорацій(ТНК) – за рахунок стрімкого розширення міжнародної торгівлі та інтенсивних переливань капіталу у формі прямих капіталовкладень. Це має низку як позитивних,так і негативних наслідків,зокрема:

  • Разом з ТНК в країну приходять нові знання,нові технології і нові виробничі відносини;

  • ТНК за підтримки національних урядів руйнують соціальні структури традиційних суспільств та перетворюють їх відповідно до «міжнародних стандартів»;

  • Відбувається уніфікація економіки,побуту та культурних цінностей в різних регіонах Світу;

  • Інтернаціоналізація вир-ва і капіталу перевтілилася у глобалізацію економіки,яка практично унеможливлює регулювання ринку і системи вир-ва на національному рівні.

  • Поширення впливу міжнародних організацій – які стають головними учасниками у світо господарських процесах.

Найбільш впливові:

  • ООН

  • МВФ

  • Світовий банк

  • Міжнародна організація праці

  • Світова організація торгівлі


Зазначені процеси отримали теоретичне відображення в численних концепціях глобальної економічної системи:

  • ТЕОРІЯ ІМПЕРІАЛІЗМУ І НЕОКОЛОНІЗАЦІЇ – пояснює структуру Світу як боротьбу між провідними державами за нові ринки,джерела сировини,сфери залучення капіталу та посилення політичного і культурного впливу;

  • ТЕОРІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ – під модернізацією розуміються суттєві зміни у майже всіх сферах життя,що включають:індустріалізацію,урбанізацію,підвищення рівня освіти та добробуту,трансформацію політ.системи в напрямку демократії та ліберальних цінностей;

  • ТЕОРІЯ ЗАЛЕЖНОСТІ – виходить з того,що капіталістична система у світовому масштабі одночасно породжує високий рівень розвитку інших країн;

  • ТЕОРІЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ – наголошує на потребі активного втручання держави для забезпечення зовнішньої рівноваги та платіжного балансу внаслідок зростання взаємозалежності країни.


Лекція №14. Соціалістична економічна система та ек думка Радянської доби.

  1. Пол «воєнного комунізму» та її наслідки.

Скориставшись обуренням народних мас в Росіїв 1917 р. прийшли до влади більшовики, які обіцяли кардинальні зміни та швидке розв’язання базових проблем земельної власності та соц. справедливості. Здійснювані реформи отрималм назву «воєнний комунізм» і передбачали:

  1. нац. Землі

  2. нац. Пром.

  3. створення раднаргоспів

  4. затвердження продрозкладки (офіц. Податок, де люди здавали залишки від вир-ва, примусовий хар-р)

  5. запровадження аг труд повинності

  6. руйнування товарно-грошових відносин, повсюдна їх заміна натуральними відносинами.

На поч. 1921 р політика «воєнного комунізму» була припинена, оскільки в умовах мирного часу вона мала надзвичайно низьку ек і сусп. ефективність.

  1. Нова ек пол. (НЕП), змішана ек.

На весні 1931 р воєнний комунізм був замінений на НЕП:

  1. заміна продрозкладки продподатком

  2. запровадження товарообмінних операцій на основі «твердого еквіваленту»

  3. поступове запровадження товарних відносин

  4. переведення п-в на комерційні засади

  5. перехід від жорстко централізованої системи управління до територіальної через запровадження трестів і синдикатів

  6. створення гр. форми оплати праці та затвердження тарифної системи

  7. под. реформа: ключовим суб’єктом стає п-во, а не особа.

Основним наслідком НЕПу стало створення нової моделі змішаної ек, яка функт переважно на ринк засадах і регулюється державою.

  1. Консервація адм.-командної системи.

В2й пол. 20х р пол. керівництво відмовляється від НЕПу та змішаної ек на користь адм.-команд системи, яка мала сконцентрувати е крес в руках держави та централізувати управління соц.-ек процесами.

Основні складові пол. Сталіна:

  1. націоналізація приватного сектора

  2. колективізація с/г

  3. індустріалізація с/г та пром. з акцентом на розвиток сировинно-енергетичних галузей

  4. запровадження системи директивного плануваня

  5. запровадження соціалістичного змагання і системи немат заохочення у поєднанні з репресіями за порушення дисципліни.

  1. Реформування рад ек.

З приходом до влади Хрущова 1950х р було здійснено першу спробу реформування існуючої ек системи:

  1. реорганізація системи управління за територ принципом

  2. реформування с/г, знищення с/г податку, підвищення закуп цін на с/г продукцію, запровадження гр. форми оплати праці селян та пенсій для них

  3. реорганізація машинно-тракторних станцій

  4. грошова реформа 1961 р

  5. буд масового житла

В сер 60х р в СРСР здійснено 2гу спробу реформування ек системи (реформи Косигіна):

  1. поширення ек методів та скорочення к-сті обов’язкових директивних, планових завдань

  2. ліквідація раднаргоспів та повернення до галузевого принципу управління ек

  3. утворення фондів соц.-ек розвитку

  4. перехід від валової товарної продукції до показників реаліз продукція, с/в, прибуток, як більш об’єктивних показників еф роботи п-ва.

З приходом до влади Горбачова здійснено ще одну спробу реформування рад системи. Пол Горбачова отримала назву «перебудова» і передбачала:

  1. поширення гласності в соц.-ек сфері

  2. посилення контролю над якістю продукції

  3. підвищення трудової дисципліни

  4. прийняття нової редакції Закону «Про державне п-во» (це відміна обов’язкових планових завдань щодо випуску продукції; надання права сам ост виоду на зовн ринок; надання свободи щодо підвищення зп і пені в межах фонду оплати праці)

  5. реформування системи ціноутворення (лібералізація)

  6. лібералізація приватної підпр діял.

5.Розвиток ек науки в рад період.

На поч. рад доби в ек думці Росії та Укр переважала ек теорія, що формувалася на засадах осн ек шкіл Заходу. Її представники сподівалися втілити свої наукові і деї на реформаторських засадах розбудои нового сус-ва.

^ М.І. Туган-Барановський «Соц теорія розподілу»1913, «Соціалізм як позитивне вчення»1918, «Соц основи кооперації» 1919:

  1. розробив психологічну теорію ціності яка узгоджує трудову теорію вартості з теорією гран корисності.

  2. здійснив синтез найновіших знань з ек теорії, ек історії, та історії ек думки, створив перший укрмовний підручник з політек.

  3. започаткував сучасну інвестиційну теорію ек циклів.

  4. заснував нову кон’юнктурну теорію грошей.

  5. розробив соц. теорію розподілу

  6. розробив концепцію соціалізму, яка заперечує революційний насильницький перехід до соціалізму

  7. кінцевим соц. ідеалом вважав анархічний комунізм.

Є.Є.Слуцький «До теорії збалансованого бюджету споживача» 1915:

  1. заснував маржиналістську математичну теорію споживання

  2. ІІ з Паретто та Еджвортом обґрунтував ординалістську теорію поведінки споживача (ефект доходу, ефект заміни)

  3. увів поняття компенсованої зміни ціни

  4. вперше поставив питання про формування нової науки – Праксеології.

  5. відкрив синусоподібну форму режиму хвиле утворення в ек житті.

М.Д.Кондратьєв «Великі цикли ек кон’юнктури» 1925, «Довгі хвилі кон’юнктури» 1928:

  1. розрізняв 3 види ек рівноваги (1го, 2го, 3го порядків)порушеня яких породжує відповідно короткі, середні, довгі хвилі ек динаміки

  2. розробив теорію великих циклів ек кон’юнктури

  3. спрогнозував Велику депресію

  4. заклав підвалини дослідження ек через вир-чі функції.

Після 1917 р більш впливовим напрямком ек думки в Росії, а згодом і в Укр тало ліворадикальне крило соціал-реформізму; представники якого створили вчення про соціалізм. Лідером течії став В.І.Ульянов-Ленін.

В.І.Ульянов-Ленін «Катастрофа, що загрожує і як з нею боротися» 1917 р, «державна революція» 1917р.:

  1. на основі теорії імперіалізму обґрунтував власну теорію соціалістичної революції, яка може перемогти в окремо взятій країні

  2. під соціалізмом розумів держ монополістичну структуру дії якої спрямовані на користь усього народу

  3. розробив теоретичні основи націоналізації землі, банків та пром.

  4. розробляв питання щодо співвідношення між ек і пол., підкреслюючи що ек є фундаментом, а пол. є концентрованим виразом ек-ки.

  5. розробив основи вчення про соціалістичне директивне планування, про облік і контроль. Про організацію праці і соціалістичне змагання.



Тема 15. Відновлення ринкової системи господарства в Україні

1. Основні чинники економічної кризи 1990-х років в Україні.

2. Економічні перетворення 1990-х років та їх результати.

-1-

На початку 1990-х років, коли була проголошена незалежність України, її економічний розвиток мав тенденційний характер. Неминучою була економічна криза, зумовлена передовсім такими чинниками:

  • суспільне не адекватна і не ефективна економічна модель, яка вичерпала свої можливості;

  • неефективна, деформована структура промисловості (різке переважання промислових об'єктів традиційних для України галузей важкої індустрії);

  • надмірно великий військово-промисловий комплекс, який потребував конверсії;

  • висока енергоємність виробництва;

  • вичерпання значної частини ресурсного потенціалу;

  • неефективне сільське господарство та безгосподарне використання його ресурсів, зокрема найвища у світі розораність сільськогосподарських земель;

  • вкрай несприятливий екологічний стан;

  • зниження промислового потенціалу внаслідок високої зношеності основних фондів підприємств;

  • низька частка (близько 20%) виробництва з повним виробничим циклом.

Наявні умови засвідчували про нагальна потребу у здійсненні швидких, системних перетворень, спрямованих на заміну існуючої економічної моделі на іншу більш ефективну і адекватну поточним потребам суспільного розвитку.

-2-

Тривала практика командної держави в Україні сприяла відновленню популярності ліберальної ідеології в усіх сферах людського життя. Серед вітчизняних економістів початку 1990-х з'явилося чимало адептів вільних, ніким не стримуваних ринкових відносин. Багато дослідників стверджували, що ринковий механізм автоматично відрегулює усі економічні відносини, сприятиме наповненню національного ринку та збалансуванню господарства. Початкове під впливом саме таких ідей уряд України, перебуваючи у стані ейфорії від здобутої політичної незалежності та під впливом МВФ, Світового банку, інших міжнародних фінансових організацій, обрав метод "шокової терапії" для ринкової трансформації економіки. Водночас керівництво країни реалізовувало реформи поступово зі збереженням значних регулюючих функцій держави. Заявляючи про прихильність до ринкових регуляторів, уряд намагався зберегти попередню вертикальну систему управління народним господарством, систему держзамовлень, централізований розподіл найважливіших ресурсів.

Перші кроки у безальтернативному напрямку ринкової трансформації економіки в Україні пов'язують із прийняттям Закону УРСР "Про економічну самостійність Української РСР" (3 серпня 1990) та Концепції переходу України до ринкової економіки (грудень 1990), в якій визначалася етапність переходу та підготовка законодавчого поля. На першому етапі було прийнято цілу низку законів, а саме: "Про власність", "Про бюджетну систему", "Про підприємництво", "Про банки і банківську діяльність" тощо, які певною мірою створювали передумови ринкової трансформації української економіки. Наступний етап, відповідно до Концепції, безпосередньо перехідний, мав забезпечити формування засад ринкової інфраструктури через роздержавлення власності, створення суб'єктів ринку, формування національної грошової системи, перехід до вільного ціноутворення, свободу підприємництва тощо. На практиці цей етап реалізовано не було, і Україна вже від початку 1992 р. ступила на шлях безпосередніх ринкових перетворень, не маючи для цього ані чіткої програми, ані відповідної теоретичної та практичної бази.

Першими практичними кроками на шляху ринкової трансформації національної економіки стали:

  • запровадження в обіг купоно-карбованця;

  • вихід з рублевого простору та перехід до взаєморозрахунків з країнами СНД на основі світових цін;

  • проголошення лібералізації торгівлі та повної свободи ринкових цін (за винятком цін на деякі товари);

  • переорієнтація зовнішньої торгівлі на західні ринки;

  • вступ до МВФ;

  • початок приватизації;

  • початок структурної перебудови та модернізації промисловості.

Отримані результати були далеко не однозначними. До позитивних можна

віднести такі:

  • зменшення урядових видатків (дотацій та списання кредиторської заборгованості) на утримання численних збиткових підприємств в умовах критичної недостатності бюджетних ресурсів;

  • формування прошарку дрібних власників, зацікавлених у ефективності виробничо-фінансової діяльності малих підприємств та спроможних брати безпосередню участь у їх управлінні;

  • початкове нагромадження капіталу та його зосередження у руках крупних комерційних структур та приватних осіб.

Серед негативних наслідків реформування економіки України на початковому етапі слід зазначити такі:

  • зниження інституційного потенціалу держави;

  • низька ефективність новостворених ринкових інститутів;

  • високий рівень бюрократизації при одночасній низькій керованості державними підприємствами;

  • найглибший серед країн з перехідною економікою спад виробництва;

  • найвищий рівень інфляції (понад 10000% у 1993 р.);

  • різке зниження рівня реальних поточних доходів, а відтак і добробуту багатьох

верств населення.

У 1995 з приходом до влади нового президента Л.Кучми почалися більш динамічні реформи щодо становлення ринкових відносин та розвитку підприємництва. Згодом було проголошено про коригування курсу реформ на створення державне регульованої, соціальне орієнтованої ринкової економіки, яка давно вже є реальністю у провідних країнах світу. В цілому економічна політика цього етапу була комбінацією монетарних та адміністративних заходів, які хоч і дали певні позитивні результати, проте не змогли забезпечити швидкий та ефективний вихід української

економіки з кризи.

Серед найважливіших змін, що відбулися в українській економіці в цей період, слід зазначити такі:

  • скасування дотацій на виробництво збиткової продукції;

  • досягнення певної фінансової стабілізації та скорочення бюджетного дефіциту;

  • проведення грошової реформи (1996 р.);

  • відміна системи фіксованого валютного курсу;

  • істотне зростання темпів приватизації (завершення середньої та початок великої приватизації);

  • уповільнення темпів спаду виробництва;

  • створення законодавчих засад для ліквідації державної монополії щодо власності на землю.

З 2000 року в Україні припинився спад виробництва, і економіка вступила у новий етап, що 8 років супроводжувався зростанням ВВП та національного доходу. Проте для остаточного подолання трансформаційної кризи ще необхідно вирішити цілу низку проблем не лише економічного, а й загальносуспільного, передовсім політичного характеру.





Похожие:

Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconТема №8: Встановлення сис-ми монополістичного капіталізму
Англія, Франція, Росія; ☻Початок економічного поділу світу як результат перетину на світовому ринку інтересів окремих монополій;...
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconТема 1 Файлові системи
Лекція Файлові системи, бази даних (БД) та системи управління ними (субд) – 4 год
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму icon“Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу”
Українах сучасного світу склалися різні партійні системи. Їх формування визначається певними чинниками. Мабуть, немає партійної системи,...
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconЛекція №15. Регістри системи налагодження програм. Виключення налагодження. Фіксація останнього переходу, переривання та виключення. Апаратура системи спостереження за продуктивністю
Забезпечує розвинуті можливості для дебагування коду і моніторингу виконання коду та продуктивності процесора
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconЛекція №7 Неперервні системи (аналогові) обробки (перетворення) сигналів
В системах обробки сигналів можна виділити: вхід, призначений для подачі сигналів, вихід, звідки оброблені сигнали поступають для...
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconПовідомлення про помилки. Ініціалізація та увімкнення системи машинного контролю
Лекція №13. Виключення у системі машинного контролю для процесорів Pentium. Глобальність системи машинного контролю. Регістровий...
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconБанківська система України” Вступ
У процесі становлення ринкової економіки в Україні важливого значення набуває вдосконалення банківської системи в державі та чітке...
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconЛекція Одиниці і системи одиниць фізичних величин
...
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconПсихомоторний розвиток
Психомоторний розвиток дитини відображає становлення різних відділів нервової системи дитини у певні періоди життя
Лекція 8 Становлення системи монополістичного капіталізму iconПроблеми й перспективи становлення громадянського суспільства в україні
Процес становлення громадянського суспільства складний і суперечливий, аналіз його потребує конкретно-історичного підходу
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©zazdoc.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы